Літні канікули... Для дітлахів це традиційно золота пора активного відпочинку. Але замість ганяти м'яча з друзями, стрибати на скейтах чи їздити на велосипедах, діти воліють спілкуватися в «контактах», грати в контрстрайк. Батьки думають, якщо дитина сидить вдома, за неї можна не хвилюватися. Та вони навіть не здогадуються, на які ризики наражається дитина у віртуальному просторі.

НАВІТЬ ШУКАТИ НЕТРЕБА

Йдеться не лише про порносайти чи відеоролики, на яких мучать тварин чи навіть людей, - а такого в інтернаті купа. Навіть шукати не треба - заходите на будь-який сайт (особливо той, з якого можна качати музику чи фільми), а там повно банерів, по яких можна перейти на порносайт чи онлайн ігри. Навіть така невинна річ, як "аська", може бути вкрай небезпечною. У вас є перелік друзів, з якими спілкуєтеся в режимі он-лайн, але періодично в "аську" стукають чужі, які то пропонують якісь посилання, за якими начебто можна знайти свої фото, то намагаються познайомитися. Якщо дитина клюне на такий гачок, то, у кращому разі, нахапає вірусів і доведеться переінстальовувати програмне забезпечення комп'ютера. Гірше, якщо дитина починає спілкуватися з незнайомцями, адже невідомо, що за людина ховається під ніком (віртуальне ім' я).

ПОПЕРЕДЖЕНИЙ - ЗНАЧИТЬ ОЗБРОЄНИЙ

Центр соціальних експертиз "Інтелектуальна перспектива" провів дослідження серед користувачів Інтернету в українських містах, які налічують понад 100 тисяч жителів, серед дітей шкільного віку (7- 17 років) та їхніх батьків і вчителів. Виявилось, що ні батьки, ні вчителі не обговорюють із дітьми правила поведінки у користуванні Інтернетом, не розповідають про ризики шахрайства чи поширення шкідливої інформації.

Чимало з опитаних дітей зізналися, що під час перебування в Інтернеті хтось звертався до них та пропонував лотерею або участь в акціях. Нерідко з дітьми, зазвичай із дівчатами, намагаються познайомитися переважно набагато старші чоловіки. Розповідають і про випадки на кшталт: 15-річна сусідська дівчина познайомилася «В контакті» з начебто 16-річним хлопцем, але на зустріч прийшов чоловік під 30, і вона втекла. Хлопці віком від 9 до 14 років зізнаються, що цікавляться "дорослими" сайтами, а оскільки роблять

це потайки від батьків - відвідують хаотичні, ніким не перевірені сайти. Вперше на цей сайт потрапляють або випадково, через банер на іншому сайті, або за підказкою друзів. Підлітки розповідають і про те, що існує компютерна гра "Монах", в якій є закодовані сигнали, що провокують на самогубство.

Крім соціальних мереж, у "неті" можна знайти купу небезпечної інформації. Одного разу я натрапила на запис у "живому журналі", де детально було описано, як можна зробити наркотик з ліків, які продають в аптеці без рецепта, а також про "цікаві" властивості деяких лікарських трав. Є детальна інструкція, як зробити коктейль Молотова та саморобний "динаміт". Думаю, знайдеться чимало хлопчаків, які захочуть ці поради випробувати на практиці...

ЯК УБЕЗПЕЧИТИ ДИТИНУ ВІД «ПАВУТИНИ»

Забороняти дітям користуватись Інтернетом — безглуздо.. Тут є багато справді корисної інформації, є онлайн енциклопедії, можна вивчати іноземні мови онлайн. Але батьки мусять контролювати, чим займається дитина у віртуальному світі і розповідати про небезпеки.

Одеська національна академія зв'язку ім. О. С. Полова та компанія МТС навіть запустили спільний проект з метою убезпечення перебування школярів в Інтернеті. В академії розробили систему обмеження доступу до нецільових ресурсів мережі Інтернет. Наразі її тестують у школах, які раніше отримали бездротовий Інтернет від МТС, адже під час перерви школярі "лазять" на небезпечні сайти і скачують відео. Система захисту передбачає встановлення рrоху-сервера у кожній школі, вузі чи установі, на якому встановлюють копію центральної бази даних заборонених ресурсів. Якщо хтось намагається відкрити заборонений сайт, сервер відмовляє у доступі.

Щодо домашніх комп'ютерів, то батьки теж можуть фільтрувати трафік, людською мовою це означає, що можна контролювати, на які інтернетресурси можна заходити з їхнього комп'ютера, а на які - ні. Для цього можна використовувати персональні брандмауери та конвент-фільтри. Зверніться по допомогу до провайдера, який надає вам послуги доступу до Інтернету або до програміста. Батькам варто переглядати "історію" роботи дитини в інтернеті - тобто дивитись, на які сайти вона заходить найчастіше (дитині не обов'язково знати, що за нею стежать). Втім, більшість підлітків зізнаються, що видаляють журнали, щоб батьки не могли подивитись, куди вони заходили. Чимало провайдерів пропонують спеціальні "дитячі" тарифні пакети на доступ до Інтернету - у них заблоковано доступ до онлайн ігор та порносайтів. Та основна порада батькам: якщо хочете, щоб дитина слухала ваші поради, - навчіться самі користуватись Інтернетом і спілкуватись її мовою. Так, моя знайома зареєструвалась "В контактах" і додала до друзів сина. На роботі вона час від часу заходить на сайт, щоб бачити, чи є він у мережі. Домовились, що на "контакти" він має не більше години на день.